Вітаю всіх на сторінках мого блогу!

Двори стоять у хуртовині айстр.
       Яка сумна й красива хуртовина!

                                          Ліна Костенко

     Ця багряно-осіння хуртовина приносить на початку жовтня в душі педагогів свято  — День учителя. 

Який же він — сучасний учитель?       

     Є таке американське прислів’я: одного разу ставши вчителем, залишаєшся ним назавжди. І це справді так, бо вчитель — це стан душі, це вміння розуміти дитину й бачити в ній талант. Це велике бажання побачити усіх своїх учнів переможцями. Це прагнення зробити все можливе, щоб сьогоднішня дітвора стала кращою, розумнішою й досягла більшого. Саме на таких учителях завжди тримався й дотепер тримається світ, яким би мінливим він не був. І саме від нас, учителів, залежить поступ і розвиток держави. 
     Тож, мабуть, недарма надзвичайно відомий політик порівняно недавнього минулого, прем'єр-міністр Великої Британії Уїнстон Черчилль свого часу писав, що шкільні вчителі мають владу, про яку прем’єр-міністри можуть тільки мріяти. І що тут можна додати? Будьмо вмілими керманичами юних душ, шановні колеги! Пам'ятаймо: людину сотворив Господь — навчив Учитель! 
                         Зі святом, Учителю!

=========================================================
  Щойно пройшла курси підвищення кваліфкіації за фахом при ІФОІППО.  Мала можливість не лише підвищити  свою  педагогічну майстерність, а й доторкнутись душею до живого слова творця. Маю на увазі про зустрічі, які організували для нас наші керівники груп (Уманців Н. С. та Козленко Я.В.). Свої нові книги презентували Слоньовська О.В. (" Упольоване покоління", "Закон айсберга"), Оксана Кузів ("В закапелках душі", "Адамцьо", "ЩеМить", "Назови мене своєю") та Володимир Шовкошитний.

________________________________________________________________________________

Пісня  гурту "Один в каное" 

(слова Івана Франка)

  

Цей день в історії

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

        Новий роман Костянтина Тур-Коновалова та Дениса Замрія "Режисер" розкриває перед нами постать геніальної людини, легенди світового кіно Олександра Довженка.

       Олександр Довженко – уособлення невмирущого українського духу, який псував, псує і продовжуватиме псувати  всі імперські сценарії щодо України... 

 Людина народжується для щастя й радості, і бореться вона, і діє в ім’я щастя ( О. Довженко)  

 Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, батько мій дорогий і прекрасний    (О. Довженко)

________________

До ювілею Ліни Костенко

Буктрейлер. Pоман "Маруся Чурай"

__________________________

Лиш поетам Бог дарував право бути речниками рідного народу. 
Тому й говорять вони нашими думками, болями, сподіваннями, прагненнями,
 нашим терпінням та вірою.

В букварях ти наряджена і заспідничена,
Поворозками зв’язана, ледве жива,
На обличчі тремтить в тебе радість позичена,
На губах скам’яніли казенні слова.
Україно! Тебе я терпіти не можу,
Я тебе ненавиджу чуттями всіма,
Коли ти примітивна й на лубок схожа,
Коли думки на лобі у тебе нема.
Я люблю тебе іншу — коли ти бунтуєш,
Коли гнівом під кручі клекоче Дніпро,
Коли думаєш ти, коли бачиш і чуєш,
І несеш од криниці вагоме відро.
Україно, мовчи! Україно, затихни!
Не така ти багата, щоб тратить слова.
Хай брехня твоє слово дугою не вигне,
Хай не вірить твій розум в убогі дива.
Україно! Яка в тебе мрія шалена!
Ти не кліпай очима на мрію чужу.
Притулися горбами й устами до мене,
Перетни в моїм серці криваву межу!
Ти здави моє серце своїми руками
І угледиш, що в ньому немає води.
Не сиди в пелюшках над чужими віками,
Але гордо крізь смерть до безсмертя іди! 
                                  Василь Симоненко
___________________________________________________________________________________

 Людина - це найвеличніша з усіх істот.

 Людина - найнещасніша з усіх істот.

 Людина - найплідніша з усіх істот. 

Як тяжко з цих трьох рубрик вибрати першу для доведення прикладом.

                                  Іван Багряний

_______________________________________________________________

      Після  засідання Московського суду у справі нашої льотчиці Надії Савченко залишилися малюнки, які вона встигла намалювати прямо в залі суду. На одному з малюнків Наді зображена дівчина в українському національному одязі і написані слова подяки всім: "Дякую добрим людям! Щиро дякую за підтримку".

      Ми дякуємо тобі, Надю! Дякуємо за те, що Ти - Українка, що Ти - символ України, символ непокори, протистояння та віри, великої віри в справедливість та мир. 

_________________________________________________________________________________